Згідно § 1592 Цивільного кодексу ФРН (BGB) чоловік, який перебував у шлюбі з матір’ю на момент народження дитини автоматично вважається її батьком. Батько позашлюбної дитини також може визнати батьківство шляхом добровільного волевиявлення. Таким чином, він набуває всіх прав та обов’язків, пов’язаних з батьківством, і за законом вважається батьком без проведення процедури встановлення батьківства.
Однак у багатьох випадках чоловіки, які не перебувають у шлюбі, сумніваються у своєму батьківстві, а тому не визнають походження дитини від них. У той же час, мати іноді не може з абсолютною упевненістю сказати, хто є батьком її дитини, якщо вона контактувала з кількома чоловіками протягом періоду зачаття. У всіх цих випадках необхідно з’ясувати, хто в дійсності є батьком, що здійснюється шляхом встановлення батьківства.
Правові основи визначення батьківства
У Німеччині правовою основою для судового визначення батьківства є параграф 1600d BGB. Згідно закону батьківство повинно бути з'ясоване, якщо батьківство не виникло на підставі подружніх відносин матері та батька. Законодавець припускає, що чоловік, який спільно проживав і мав статеві відносини з матір’ю під час зачаття, також є батьком відповідної дитини. Однак, якщо є серйозні сумніви, це припущення є недійсним.
Заява про судове визначення батьківства подається до компетентного місцевого суду, на що мають право лише певні особи. Перш за все, це мати дитини та передбачуваний батько. В ході судової процедури щодо встановлення батьківства можна також з’ясувати, чи є законний батько також біологічним батьком відповідної дитини. Під час встановлення батьківства судом служба соціального забезпечення молоді стає на захист прав неповнолітньої дитини і, здійснює його законне представництво.
Позовна заява про встановлення батьківства
Якщо батька дитини неможливо визначити з певністю, батьківство може бути доведено під час судового розгляду позову про встановлення батьківства (§ 1600d BGB). Такий позов може бути ініційований, якщо чоловік відмовляється визнати батьківство, або якщо мати не дає згоди на визнання батьківства.
Вимоги до позову про визнання батьківства
Для подачі позову про встановлення батьківства слід передусім встановити відсутність законного батька у відповідної дитини.
Якщо батько у дитини вже існує, існуюче батьківство спочатку слід визнати недійсним шляхом його оскарження.
Пред’явлення позову про встановлення батьківства здійснюється шляхом подачі заяви про встановлення батьківства. У цій заявці необхідно вказати ім’я та інші персональні дані потенційного батька, матері та дитини.
Крім того, необхідно навести обґрунтування для подання такої заяви. Зазвичай такою підставою є те, що чоловік, як потенційний батько, мав статеві стосунки з матір’ю протягом періоду зачаття. Період зачаття - це час з 300-го по 181-й день до народження дитини, про яку йдеться (параграф 1600d BGB, пункт 3).
Також необхідним є отримання висновку експерта, який має бути доказом походження дитини від батька, тобто його батьківства.
Хто може подати позов?
Мати дитини, потенційний батько та дитина або співробітник служби молоді, якщо дитина неповнолітня.
Куди подається заява?
Позовна заява про визначення батьківства повинна бути подана до відповідального сімейного або місцевого суду.
Процедура розгляду позову про встановлення батьківства
Після отримання заяви про встановлення батьківства як позивач, так і відповідач заслуховуються в суді. Тут обидві сторони мають можливість довести зі своєї точки зору, чому батьківство має місце або навпаки, його заперечувати. За необхідності на слухання можуть бути запрошені свідки для підтвердження чи спростування заяв сторін.
Незважаючи на будь-яке почуття незручності або сорому, сторони (мати та потенційний батько) зобов'язані відповідно до вимог § 60 Кодексу соціального забезпечення (SGB) надати інформацію про виникнення вагітності та сексуальні контакти протягом періоду запліднення.
Експертиза щодо визначення походження дитини від батька
Після цього суд призначає експерта і доручає йому провести експертизу про походження дитини від батька на підставі проб, взятих від батька та дитини. Цей звіт зазвичай називають генетичним дослідженням щодо встановлення спорідненості між дитиною та батьком. ДНК дитини порівнюють з ДНК батька, щоб довести чи спростувати їх родинні стосунки. Зазвичай це робиться експертом, який бере кров або слину у дитини та батька.
Якщо експертиза проводиться без рішення суду, потрібна згода всіх сторін. Якщо дитина, про яку йде мова, ще неповнолітня, необхідно обов’язково отримати згоду матері. У деяких випадках також беруть відбитки пальців і фотографують людей, яких потрібно перевірити.
Цей судовий процес ретельно прописаний законом і сторони повинні його дотримуватись.
Важливо. Батько не може уникнути проведення призначеної судом експертизи, як це буває, наприклад, в Україні. Якщо він добровільно не погоджується на проведення експертизи, або не виконує приписи суду щодо її проведення і здачі відповідних проб, до нього застосовується примусові заходи, як це передбачено § 1598a BGB.
Винесення рішення про встановлення батьківства
Після встановлення або спростування батьківства суд виносить рішення з урахуванням ДНК - дослідження та встановлює, чи слід вважати батьківство відповідача законно доведеним.
Подання заяви про батьківство: строк позовної давності
В ФРН не встановлено жодних обмежувальних строків, яких слід дотримуватись для подання заяви про встановлення батьківства. Однак, якщо батьківство вже існує, слід враховувати строк для опарювання батьківства - 2 роки, який починається з дня, коли чоловік узнав про те, що його вважають батьком дитини.
Витрати
Витрати у справі про встановлення батьківства базуються на вартості такого процесу. Згідно з § 47 Закону про судові витрати в сімейних справах (FamGKG), це становить 2000 Євро. Витрати на судову експертизу встановлення батьківства варіюються і можуть становити від 700 до 1000 Євро. З урахуванням цього загальні витрати складають біля 3000 Євро, включаючи судовий збір та витрати на адвоката.
Особиста участь в суді позивача (в більшості випадків матері дитини) та перекладача, якщо позивачка не володіє німецькою мовою, є обов’язкова. Відповідно треба враховувати і витрати на ці обставини.
Хто несе витрати
Витрати у справі про встановлення батьківства базуються на вартості такого процесу. Згідно з § 47 Закону про судові витрати в сімейних справах (FamGKG), це становить 2000 Євро. Витрати на судову експертизу встановлення батьківства варіюються і можуть становити від 700 до 1000 Євро. З урахуванням цього загальні витрати складають біля 3000 Євро, включаючи судовий збір та витрати на адвоката.
Особиста участь в суді позивача (в більшості випадків матері дитини) та перекладача, якщо позивачка не володіє німецькою мовою, є обов’язкова. Відповідно треба враховувати і витрати на ці обставини.
Як правило втирати на адвоката сторони несуть самостійно, а судовий збір та витрати на експертизу розподіляються судом між сторонами. Проте не існує чітких правил щодо розподілу цих витрат. У таких провадженнях суд має широку свободу розсуду відповідно до розділу 81 Закону про судовий процес у сімейних справах (FamFG). Часто загальні витрати розподіляються між сторонами, але вони також можуть бути повністю покладені лише на одну сторону, яка програла. Це вирішується залежно від конкретного випадку.
Якщо в процесі виявиться, що псевдо-батько не є батьком дитини, витрати на нього все одно можуть бути принаймні частково покладені. У цьому процесі лише з неповнолітніх не можуть стягуватися судові витрати.
Правові наслідки
Якщо за результатами розгляду позову батьківство доведено, то відповідач визнається законним батьком дитини.
Це тягне для нього певні правові наслідки:
- зобов'язання щодо піклування та утримання дитини;
- право на спілкування з дитиною;
- право відмовитись від дачі показань стосовно дитини та
- право співстрахування дитини в межах свого медичного страхування.
Одночасно зі свої сторони дитина набуває:
- право використовувати прізвище батька,
- право пред'явлення вимог на спадщину після смерті батька,
- право на отримання сирітської пенсії після смерті батька та обов’язок турбуватись про батька.
Важливо: законом ФРН не передбачено обов’язкова участь адвоката у справі про встановлення батьківства, проте, враховуючи складність справи, і участь позивача - іноземця, цей процес завжди супроводжується спеціалізованим адвокатом.